2018-04-05
Друга неділя після Воскресіння Господнього – неділя Божого Милосердя.
Милосердя – це прагнення допомогти кожному потребуючому. Воно є втіленням високої любові до ближніх. Вияв духовного милосердя – це добра порада, потішання засмученого, застереження грішника, молитва за живих і померлих тощо. Підготовкою до свята, згідно з побажаннями Христа, має бути новенна – дев’ять днів молитви Коронки до Божого Милосердя, яка розпочинається у Страсну П’ятницю.
Свято Милосердя було започатковане у Краківській архідієцезії 1985 року кардиналом Францішеком Махарським. Пізніше й інші польські єпископи впровадили це свято у літургійний календар. Для всієї Польщі день цього свята затвердив 1995 року Папа Йоан Павло ІІ, і, нарешті, в день канонізації сестри Фаустини Ковальської, апостолки Божого Милосердя, 30 квітня 2000 року воно стало святом усієї Католицької Церкви.
Але вперше про встановлення цього свята Господь Ісус говорив Фаустині Ковальській у 1931 році, коли переказував свою волю щодо образу: «Я прагну, щоб було Милосердя святом. Хочу, щоб цей образ, який намалюєш пензлем, був урочисто посвячений у першу неділю після Великодня; ця неділя повинна бути святом Милосердя» (Щоденник, 49). Свята Фаустина мала декілька видінь, в яких до неї зверталися Ісус Христос і Діва Марія, про які вона розповіла у книзі «Щоденник: Боже милосердя в моїй душі».
Про Господнє милосердя в Біблії, у першу чергу, можемо почерпнути із притч про Загублену вівцю та Доброго Пастиря, про Блудного Сина та Милосердного Батька. Ми є тими овечками, які не можуть віднайти правдиву дорогу, але Ісус – наш Добрий Пастир, Який не забуває про нас. В іншій притчі Він завжди чекає на нас та пробачає нам наш непослух.
Важливою є ікона «Ісусе, уповаю на Тебе», яка пройшла важкий та тернистий шлях. Коли Ісус прийшов до святої Фаустини, то Він попросив намалювати Його образ, так, як вона Його бачить та зробити напис – «Ісусе, я довіряю Тобі».
Коли Ісуса розпинали за наші гріхи, то один із вояків пробив Його бік і з нього потекла Кров та Вода. На іконі бачимо два промені. Білий промінь – це вода, яка очищує нашу душу, червоний – Кров Христа, яка дає життя нашій душі. Ісус – це Агнець Божий, Який постійно жертвує Себе за нас в таїнстві Причастя. Таким чином Він благословляє нас – святою водою та Пресвятою Кров’ю, тобто Хрещенням і Святим Причастям. З Ісусового Серця випливають струмені Божого Милосердя, Він віддав себе нам повністю та прагне взаємної пожертви. Сестра Фаустина записала у своєму щоденнику слова Ісуса: «Через цей образ Я вділятиму численні благодаті, а тому нехай має доступ до нього всіляка душа».
Йоан Павло ІІ написав: «Ісус Христос навчав, що людина не тільки приймає і переживає Боже милосердя, але й покликана вона до того, щоб «мати милосердя» до інших: «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя». У цих словах Церква вбачає заклик до здійснення милосердя».
Тому, кожен з нас має обов’язок бути милосердним, адже цього від нас очікує Христос. Про що й пише свята Фаустина: «Душі, які поширюють Моє Милосердя, оберігатиму їх протягом усього життя, як ніжна мати своє немовля, а в годину смерті не буду для них Суддею, а милосердним Спасителем» (Щ. 1075).
2024-03-27 17:03
2024-03-26 19:34
2024-03-26 19:32
2024-03-25 13:54
2024-03-25 13:51