2020-06-03
Одного разу син запитав свого батька: " Як ти раніше жив без доступу до технології:
без інтернету?
без комп'ютерів?
без телевізорів?
без кондиціонерів?
без мобільних телефонів?"
Батько відповів:
"Так як сьогодні живе твоє покоління:
без молитви
без співчуття
без гонору
без поваги
без сорому
без скромності
без читання книг...
Ми люди, народженні в 1939-1985 роках, є благословенними. Наше життя є цього живим доказом: граючи і їздячи на велосипедах, ніколи не носили каски. Вже з першого дня не боялися ходити самі до школи. Після школи гралися аж до заходу сонця. Ніколи не дивилися телевізор пів дня. Гралися з справжніми друзями, а не з друзями з інтернету. Коли мали спрагу, пили воду з крану, а не з бутилки. Часто не хворіли, хоча ділили ту саму склянку соку на четверо друзів. Ніколи не набирали ваги, хоча щоденно їли багато хліба і картоплі. Ми звикли творити свої іграшки і бавитися ними. Ділилися нашими іграшками, книжками. Наші батьки не були багаті. Віддавали нам свою любов, навчили нас цінувати духовність, дали нам поняття правдивих людських цінностей - ввічливість, вірність, повага, важка праця.
Ніколи не мали мобільних телефонів, DVD, Play Station, Xbox, гри на планшетах, інтернет-чату. "Але завжди мали справжніх друзів!"
Відвідуючи дім свого друга без запрошення, нас пригощали простою і скромною їжею.
Наші спогади були в чорно-білих фотографіях, але були світлі і кольорові. З приємністю переглядаємо сімейні альбоми і з повагою зберігаємо портрети наших предків...
Автор тексту невідомий
2024-03-17 12:37
2024-03-16 12:59
2024-03-16 12:56
2024-03-16 12:28